Лінгвістичні диктанти 4клас

Основною метою навчання рідної мови є формування національно свідомої, духовно багатої особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності. Вивчення мови у 4-му класі це використання діяльнісно-комунікативного принципу програми « Українська мова» у початковій школі,що дає змогу дотримуватися послідовності, наступності та безперервності змісту мовної освіти. Тому набутий учнями в початковій школі мовний досвід дає змогу ґрунтовно й поглиблено відтворити теоретичний матеріал і застосувати його на практиці.

Оволодіння рідною мовою ґрунтується на діяльнісно- комунікативному підході до навчання, суть якого в тому, потрібно вивчити мовні факти та явища.

У навчанні лінгвістики принципова мета, що ставиться перед учнями: знати основні приправила граматичної будови української мови та застосовувати їх на практиці. Не знаючи граматичного матеріалу, учень не зможе в повній мірі володіти як усним так і писемним мовленням, застосовувати знання в різних сферах діяльності.

Щоб опанувати його школярам достатньо засвоїти ті теоретичні відомості, які викладає вчитель, а це досить громіздкі правила , таблиці, тож дітей відлякує така схоластика.

На допомогу вчителеві для засвоєння граматики прийдуть «Лінгвістичні диктанти». При роботі з якими, учневі достатньо розуміти теоретичний матеріал. А вчитель під час опитування майже повністю відтворює правило, крім якихось основних положень, які має дописати учень.

Таким чином, дитиною ще раз повторюється все правило і вона, аналізуючи його, вставляє ланку, якої не вистачає.

Отже це не просто схематичне відтворення матеріалу, а ще й аналітичний аналіз вивченого, школярі навчаються виділяти головне та другорядне під час вивчення теоретичного матеріалу. Ще одна перевага « Лінгвістичних диктантів в тому, що ця перевірка займає дуже мало часу і дає змогу вчителеві оцінити знання учнів з теорії за досить короткий відрізок уроку.

Дана підбірка лінгвістичних диктантів призначена на допомогти вчителю на етапах закріплення, тренування та узагальнення знань за усіма темами з української мови 4 класу. Також його можна використовувати під час повторення теоретичного матеріалу і у старших класах.

Мова і мовлення

• 1. В усному мовленні найважливіші для вираження думки слова виділяють ....
•  ( голосом).
• 2. Писемне висловлювання називають ...... ( текстом).
• 3. Те про що повідомляють і розповідають в тексті називають ....( темою).

• 4. Розмова двох або кількох осіб називається .... ( діалогом).
• 5. Те чого навчає текст, до чого закликає, від чого застерігає називається ..... (головною думкою).
• 6. Заголовок тексту - це те, що виражає .... тексту (тема).
• 7. Щоб уникнути повторення в тексті таких самих слів, слід добирати ..... ( синоніми, займенники).
• 8. Текст, в якому говориться про причини якому говориться про причини явищ і подій називається..... ( текст-міркування).
• 9. Що обов'язково має бути в тексті-міркуванні... ( твердження, доказ і висновок).
• 10. Твір, в якому описується якийсь предмет, людина, тварина чи явище - це є твір .... (опис).

Речення

• 1. Речення за метою висловлювання є.......( розповідні, питальні, спонукальні).
• 2.  За інтонацією речення поділяються на .... ( окличні, неокличні).
• 3. Основа речення - це .... ( підмет і присудок).
• 4. Член речення, який вказує на те про кого, або про що говориться в реченні називається .... ( підметом).
• 5. Член речення, який вказує на те , що робить підмет, або що з ним робиться, називається ... ( присудком).
• 6. Члени речення, які відносяться до одного і того самого слова і відповідають на одне і теж запитання, називаються ....( однорідними членами речення).

• 7. На письмі між однорідними членами речення ставиться ....( кома).

• 8. Однорідні члени речення поєднуються за допомогою слів ....
• 9. Якщо однорідні члени речення поєднуються сполучниками і(й), та то між ними кому ..... ( не ставлять).
• 10. Якщо однорідні члени речення поєднанні сполучниками а, але, то між ними кома .... (ставиться).

Іменник

• 1. Частина мови, яка називає предмети і відповідає на питання хто?, що? називається ... ( іменником).
• 2. Іменники можуть бути назвами ... (істот, неістот, загальними і власними).
• 3. Іменники мають рід .....(чол.., жін.., середн.,).
• 4. Іменники змінюються за числами ... (одн., мн.).
• 5. Власні іменники завжди пишуться .... ( з великої букви).
• 6. Іменники мають сім відмінків ....(Н.,Р, Д, З, О, М. К).
• 7. Початковою формою іменника є .... ( Н. в).
• 8.  Іменники, що мають однакові закінчення в давальному і місцевому відмінках однини, розрізняються за ... ( значенням і питанням)
• 9В іменниках чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини кінцеві приголосні основи Г, К, Х перед закінченням змінюються на ... ( З,Ц,С.)

          10.Іменники з прийменниками вживаються в .... відмінку ( М.в.).

Прикметник

• 1. Частина мови, що називає ознаку предмета і в початковій формі відповідає на питання який?, яка?, яке? Називається .... ( прикметником)
• 2. Прикметник завжди стоїть у тому числі, роді, та відмінку що й .... ( іменник, до якого він відноситься)
• 3. Прикметники змінюється за .... (відмінками, числами,родами )
• 4. Тільки в множині прикметники не змінюються за .... (родами)
• 5. Прикметники жіночого роду однини в орудному відмінку відповідають на питання .... ( якою?)
• 6. Правопис відмінкових закінчень прикметників в однині залежить від .... ( кінцевого приголосного).
• 7. Прикметник завжди відноситься ...? (іменника)
• 8. Прикметник завжди стоїть в тому числі, роді й відмінку,що й ... (іменник до якого він відноситься)
• 9. У прикметникових суфіксах -ськ, -зьк, -цьк завжди пишемо ... (м'який знак)

Числівник

• 1. Слова, які позначають кількість предметів або їхній порядок під час лічби називаються.... ( числівником).
• 2. Числівники відповідають на питання.....( скільки?, який?, котрий?).
• 3. В числівниках шістсот, п'ятдесят, шістнадцять,шістдесят завжди пишеться буква.... (-т-).
• 4. Числівники поділяються на .... (кількісні і порядкові).
• 5. Числівники від одного до двадцяти пишуться....(одним словом) .

• 6. Кількісні числівники відповідають на запитання...( скільки?).

• 7. Порядкові числівники відповідають на запитання ...( який? котрий?)

Займенник

• 1. Частина мови, яка вказує на предмети , їхні ознаки, кількість , але не називає їх називається.... ( займенник).
• 2. Займенники, які вказують на особу або осіб і відповідають на ті самі питання, що й іменники : хто? що?кого? чого? називаються.... (особовими).
• 3. До першої особи належать займенники ... (я, ми).
• 4. До третьої особи належать займенники ( він,вона,воно, вони).
• 5. До другої особи належать займенники, .... ( ви, ти).
• 6. Займенники 1-ї,2-ї,3-ї особи однини і множини вживаються в реченнях для того, щоб .... ( не було повторів).
• 7. Який займенник пишеться з великої букви, коли він вказує на особу, до якої звертаються з повагою?... ( ви).
• 8. Займенники з прийменниками завжди пишуться.... (окремо).
• 9. Займенник може замінювати інші частини мови .... ( іменники, прикметники, числівники).

Дієслово

• 1. Частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити? що робив? що зробити? що зробив? що робить? що робитиме? називається... ( дієсловом).
• 2. У реченні дієслово пов'язане з різними частинами мови, але найчастіше.... ( з іменником).
• 3. Незмінна початкова форма дієслова це ... (неозначена форма).
• 4. Неозначена форма дієслова не вказує ні на... ( час, особу, кількість виконавців).
• 5. Дієслова в неозначеній формі закінчуються на .....( -ти, -ть, -ся, -сь).
• 6. Дієслова мають три форми часу - ... ( теперішній, минулий, майбутній).
• 7. Дієслова теперішнього і майбутнього часів змінюються за ... (числами, особами).
• 8. Дієслова минулого часу змінюються за... ( числами, особами, родами).

Прислівник

• 1. Незмінна частина мови, яка називає ознаку дії або пояснює, як, де, коли відбувається дія, куди вона спрямована називається.... (прислівником)
• 2. Прислівник відповідає на питання .... ( як? де?коли? куди?).
• 3. Прислівник ніколи не.... ( змінюється).
• 4. Прислівники, які пояснюють у реченні те саме дієслово і відповідають на однакові , питання, є ....( однорідними другорядними членами речення).
• 5. Між однорідними членами речення вираженими прислівниками, які вимовляють із перелічувальною інтонацією потрібно... ( ставити кому).
• 6. Прислівники-синоніми в реченні вживаються для ... ( того, щоб не було повторів).
• 7. Найчастіше прислівник в реченні повязується з .... ( дієсловом).
• 8. В реченні найчастіше прислівник виступає ... членом речення ( другорядним).

• 9. В основному прислівники такі як « ввечері, вдень, всередині, наполовину, улітку, навесні» пишуться ... (разом).

Правопис префіксів

    1.  Префікс с- пишеться перед буквами... ( к, п, т, ф, х ).

    2.Префікс пре- пишемо, якщо він за значенням відповідає слову... ( дуже ).

    3. У префіксах роз-,без-, через- завжди пишемо букву... ( з ).

    4. Якщо корінь розпочинається сполукою з кількох  приголосних - уживається префікс... ( зі- ).

    5. Якщо префікс означає наближення або приєднання, неповну дію або ознаку, то це префікс... ( при- ).

    6. Із префіксом прі- пишемо такі слова... ( прізвисько, прізвище, прірва)

Будова слова

1.  Значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні, називається... ( префікс ).

2. Змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення - це...

( закінчення ).                                         

3. Значуща частина слова, яка стоїть після кореня й надає словам нового лексичного значення або нового відтінку в значенні, називається... ( суфіксом ).

4. Головна значуща частина слова, що містить у собі спільне лексичне значення споріднених слів, називається...( корінь ).

5. Частина слова без закінчення - це... ( основа ).

6. Слова зі спільним коренем, але різним лексичним значенням називаються...

( спільнокореневими ).

7. Форми слова розрізняються не лексичним, а тільки...( граматичним значенням ).

8. Слова бувають... ( змінювані й незмінювані ).

9. Граматичне значення слова найчастіше виражає...( закінчення )

Правила вживання апострофа

1.  Графічний знак, який уживається для роздільної вимови твердих приголосних і наступних звукосполук [йа], [йу], [йе], [йі], називається... ( апострофом ).

2. Апостроф не ставимо після літер б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть літера, що позначає... ( кореневий приголосний ).

3.  Апостроф ставимо після літери р, що позначає... ( твердий звук [р] ).

4. Апостроф ставимо після букв... ( б, п, в, м, ф ).

5. Апостроф ставимо після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються... ( твердими приголосними )

6. Апострф ставимо після літери к у слові... ( Лук'ян ).

Позначення м'якості на письмі.

Правила вживання м'якого знака

1. Назвати літери, за допомогою яких на письмі передають м'якість та пом'якшення приголосних... (ь, і, я, ю, є ).

2. М'який знак пишемо після букв... ( д, т, з, с, ц, л, н ).

3.  М'який знак пишемо після літер, що позначають м'які приголосні, у середині складу перед... (о ).

4. М'який знак не пишемо після літер... х ( б, п, в, м, ф, ж, ш, ч, щ, г, к, х).

5.  М'який знак не пишемо після букви, яка позначає твердий звук... (р).

6. М'який знак пишеться після якого м'якого приголосного, перед наступним м'яким приголосним... (л).

7.  М'який знак не пишемо після н перед... ( ж, ч, ш, щ ).

8. М'який знак пишемо у дієсловах на... (-ть, -ться ).

9. М'який знак пишемо у суфіксах... ( -еньк, -оньк, -есеньк, -ісіньк, -юсіньк )

Склад. Наголос

1.  Склад, що закінчується голосним звуком, називається... (відкритим )

2. Частина слова, яку вимовляємо одним поштовхом видихуваного повітря, називається... ( складом ).

· За кількістю складів слова поділяються на... ( односкладові, двоскладові, багатоскладові )

3.  У слові стільки складів, скільки в ньому... (голосних звуків ).

4. Склад, що закінчується приголосним звуком, називається...( закритим ).

5.  Виділення посиленням голосу певного складу в слові, називається... ( наголосом ).

6.  В українській мові наголошеними можуть бути різні за порядком склади, такий наголос називається... ( вільний ).

7. Не можна підчас переносу залишати в рядку або переносити... (одну букву )

8. Не можна розривати буквосполуки, якщо вони позначають один злитий звук... (дж, дз).

9. Не можна розривати буквосполуки... ( ьо, йо ).

Позначення звуків на письмі

1.Знак, що слугує для позначення на письмі звука, називається...

( літерою, буквою ).

2. Розташовані в певному порядку літери становлять... ( алфавіт ).

3.  Назвати приголосну літеру, що позначає два звуки... ( щ).

4.  Назвати голосну літеру, яка завжди позначає два звуки... ( ї).

5. Назвати сполуки двох букв, що позначають один звук... ( дж, дз ).

6. Яка буква не позначає звука... (ь).

7. Назвати літери, які можуть позначати два звуки... (я, ю,є ).

8.  Якщо букви я, ю, є стоять після приголосного, то вони позначають... (один звук )

9. Ми чуємо та вимовляємо... ( звуки ).

10. Ми бачимо й пишемо... ( літери ).

Звуки мови

1.  Найменша одиниця мови та мовлення... ( звук ).

2.  Звуки, які утворюються з голосу і шуму або тільки з шуму, називаються... (приголосними ).

4. Звуки, які утворюються тільки з голосу, називаються...

(голосними ).

5.  Приголосні звуки, які утворюються з голосу і шуму, називаються... ( дзвінкими ).

6.  Звуки, які утворюються тільки з шуму, називаються... ( глухими ).

7. Голосний звук, на який падає наголос, називається...( наголошеним ).

8. Голосний звук, на який не падає наголос, називається...( ненаголошеним).

9.  Завжди м'який звук приголосний... [й]

Однорідні члени речення

1.  Члени речення, які відповідають на одне і те саме питання і відносяться до одного й того ж слова, називаються... ( однорідні члени речення ).

2.  Однорідні члени речення поєднуються за допомогою... ( інтонації і сполучників ).

3.  Якщо однорідні члени речення не з'єднані сполучниками, з'єднані сполучниками а, але, та ( в значенні але) або ж з'єднані повторюваними сполучниками і, й,та ( в значенні і),тоді між ними ... ( кома не ставиться ).

4.  Якщо однорідні члени речення з'єднані неповторюваними сполучниками і або та ( в значенні і ), тоді між ними... ( кома ставиться ).

Речення

1. Головні члени речення - це ... ( граматична основа речення ).

2. Слово чи група слів, що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ - це є... ( речення ).

3. Головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні і відповідає на питання хто?, що?, називається...( підметом).

4. Головний член речення, який означає, що говориться про підмет,і відповідає на питання: що робить підмет?, що з ним робиться?, який він є?, хто він такий?, що він таке?, називається... (присудком ).

5.  За метою висловлювання речення поділяються на .... ( розповідні, питальні, спонукальні )

6.  За наявністю головних членів речення, речення поділяються на... ( односкладні і двоскладні ).

7. За емоційним забарвленням речення поділяються на... ( окличні, неокличні)

8. За наявністю другорядних членів речення, речення бувають...( поширені і непоширені ).

9.  За будовою речення бувають... ( прості і складні ).

Текст, його ознаки

1. Група речень, об'єднаних між собою темою, головною думкою та граматично називається... ( текстом ).

2. Те, заради чого текст було створено ( чого він навчає, до чого закликає, від чого застерігає), називається... ( головною думкою тексту ).

3. Зміст тексту, те про що в ньому йдеться, називається... ( темою ).

4. Стисло передає тему й головну думку тексту... ( заголовок).

5. Займенники, сполучники, синоніми, повтори слів, спільнокореневі слова служать для ... ( зв'язку речень у тексті )

6. Пов'язаність речень за змістом однією темою; наявність головної думки та її розвиток; певна послідовність речень; зв'язок між реченнями за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів - все це є... (основні ознаки тексту ).

Частини мови

1. Самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання хто?, що?, називається ... ( іменник ).

2. Самостійна незмінна частина мови, яка вказує на різні ознаки дії і відповідає на питання як?, де?, коли?, куди?, звідки?, навіщо?, називається ... ( прислівник ).

3. Самостійна частина мови, яка вказує на особу або предмет, але не називає їх, і відповідає на питання хто?, що?, називається ...( займенник ).

4. Самостійна частина мови, яка вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який?, яка?, яке?, чий?, чия?, чиє?, називається ... ( прикметник ).

5. Самостійна частина мови, яка вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання що робити?, що зробити?, називається...( дієслово ).

6.  Самостійна частина мови, яка вказує на кількість і порядок при лічбі, і відповідає на питання скільки?, котрий?, називається ...( числівник ).